Переможцями стали Тарас Прохасько та Андрій Портнов.

 

17 грудня, у день народження Юрія Шевельова, відбулось вручення премії, яка носить його ім’я. На конкурс надійшло більш ніж 30 зголошень, серед яких есеї Андрія Портнова, Володимира Панченка, Віталія Пономарьова, Олександра Клименка, Костянтина Москальця, Тараса Прохаська та інших.

Члени журі раніше обрали чотирьох номінантів:

• Михайло Бриних “Шидеври вкраїнської літератури”,
• Володимир Діброва “Переказки”,
• Андрій Портнов “Історії для домашнього вжитку”,
• Тарас Прохасько “Одної і тої самої”.

Капітула премії при визначенні лаурета спиралася на такі критерії: наявність книжки 2013 року видання, відповідність есеїстичному жанру та якісні характеристики текстів.

Переможцями стали Тарас Прохасько з книжкою «Однієї і тої самої» та Андрій Портнов зі збірником «Історії для домашнього вжитку». Автори есеїв отримали почесні дипломи, грошову винагороду та статуетку “Бронзового ангела” (скульптор Світлана Карунська).

 

Деякі думки членів журі щодо есеїв номінантів:

 

Володимир Діброва, «Переказки»

«…Зовсім нестандартний, межовий жанр, до якого вдався Володимир Діброва, усе ж таки вміщається в моєму поняттю есею: надзвичайно особистої рефлексії довкола тем, які вічні. Але щоби за першооснову взяти казки – і в дусі структуралізму з есеїстичним обличчям – поміркувати про теперішнє і вічне, такого ще не доводилося читати…»

Оля Гнатюк

 

«…Володимир Діброва - це не просто дуже добра есеїстика, але й надзвичайно свіжа, оригінальна, несподівана. Для мене це справжнє відкриття, хоча Діброву нібито знаю з усіх боків…»

Микола Рябчук

 

Михайло Бриних «Шидеври вкраїнської літератури»

«…Михайло Бриних – блискучі праці, які дещо розсувають рамки традиційного есеїстичного жанру. У надзвичайно ефективний спосіб есеї про класиків української радянської літератури розчищають завали доби соцреалізму, а запропонований есей про Гончара багато в чому перегукується із писаннями самого Шевельова…»

Сергій Плохій

 

«…Це той випадок, коли стиль є само-цінним, оскільки стає образотворчим засобом, певним містком між високою «шидевральністю» та приземленою іронією. «Літературний суржик» формує особливу нотку довіри, яка додатково до смислу веде читача за автором, викладає думку розмовною мовою сьогодення…»

Олександр Саврук

 

Андрій Портнов «Історії для домашнього вжитку»

«…Найновіші есеї Андрія Портнова присвячені надзвичайно важливій проблематиці пам’яті, її больовим точкам. Інтелектуальна дисципліна, зваженість, а водночас – неприховано особистий підхід, але позбавлений прагнення будь-що нав’язувати читачеві…»

Оля Гнатюк

 

«…Ця книжка дуже доброї есеїстики вирізняється ще й цілісністю, єдністю теми та пекучою актуальністю. На відміну від більшості зголошених на конкурс книжок, підкреслено мозаїчних, книжка А.Портнова монолітна, хоч кожен есей також є самостійним, навіть самодостатнім. Автор послідовно уникає спрощень та банальностей, демонструючи рідкісну ерудицію, дослідницьку інтуїцію, тонке відчуття коректності термінологічної та мовної, скрупульозність щодо джерел...»

Елеонора Соловей

 

«…Книжка – про життя на перетині – географічному та часовому. Кожен есей книжки є одночасно цілісним як будь-яке якісне наукове дослідження і відкритим одночасно. Певна притаманна жанру незакінченість визначається тим, що історія продовжується, тим, що «кінець історії» не наступив. Продовжується осмислення історії минулого і розгортаються в часі та просторі сучасні історії на перетині України, Польщі та Росії…»

Олександр Саврук

 

Тарас Прохасько «Однієї і тої самої»

«…Тарас Прохасько до прочитання цієї книжки вдивався мені неперевершеним майстром малої прози. Поява книжки «Одної і тої самої» переконала мене ще раз – есеїстика це жанр зрілого віку…»

Оля Гнатюк

 

«…Його єсеї – це глибокі роздуми  європейського інтелектуала ,який намагається осмислити сучасне буття. І робить це без постмодерністичного цинізму, стверджуючи віру в життя та надію.

А  ще  МОВА його текстів! Це - музика, висока та красива. Так сьогодні майже  ніхто не пише…»

Леонід Фінберг