Премія імені Юрія Шевельова виділяє додаткову номінацію Verbum Novum.

Премію буде вручено молодому (до 40 років) авторові, чиє ім’я ще не відоме українському читачеві, і є своєрідним заохоченням розвитку есеїстики. Номінація розрахована на ще не друковані тексти, автори яких не мають опублікованої книги і мають не більше п’яти публікацій (в друкованих та інтернет-виданнях). 

Премія відзначатиме оригінальність думки автора, філігранність та вправність її доведення. Теми конкурсних есеїв не обмежуються. Найкращі тексти буде опубліковано в українських виданнях, або видано окремою збіркою. Автор найкращого есею буде нагороджений відзнакою журі Премії ім. Юрія Шевельова.

Тексти, допущені до конкурсного відбору, мають відповідати таким вимогам:
· до 20 сторінок українською мовою;
· шрифт Times New Roman 14 кеґлем, інтервал 1,5;
· містити коротку інформацію про автора (до 1000 знаків).

Запрошуємо надсилати свої есеї на електронну адресу [email protected] до 22 листопада включно (в темі листа необхідно зазначити "Verbum Novum: номінація"). Кожну заявку буде підтверджено. Тексти, надіслані пізніше, а також ті, що не відносяться жанрово до есеїстики, розглядатися не будуть.
Імена п’яти фіналістів буде оприлюднено 10 грудня 2015 року. Лауреат буде оголошений під час церемонії, у вівторок, 17 грудня 2015 року, у день народження Юрія Шевельова.

Визначення есею
Енциклопедичне визначення:
Есей - синкретичний жанр, який презентує суб'єктивний погляд автора на філософські, суспільні чи культурні питання. Йому притаманні: 
• рефлективність, 
• витончений стиль (куншт), 
• асоціативність
• несистемність (автор не прагне вичерпати тему і представити всі точки зору)
Різновиди есею: публіцистичний, популярно-науковий, літературний.
Описове визначення:
Есей - індивідуальні розмисли з приводу певної певної теми, із заангажлованістю автора, дискусійністю, оригінальністю та непередбачуваністю мислення-і-висловлювання.
Жанр есею перебачує абсолютну інтелектуальну свободу і широту ерудцію. Ґрунтується він на неповторності індивідуального вислову та світобачення. Есей висловлює суто приватний, індивідуальний погляд на розмаїті речі, відтак у ньому немає місця стандартним ромірковуванням і логічним, підкріпленим фактами, висновкам. В есеї переважає фраґментарність, асоціативність, формальна та змістова свобода. 
Есеїст - інтелекутальний провокатор, який ставить під сумнів звичні судження. Есей об'єднує художність з документалізмом.

"Батьком" есею вважають Мішеля Монтеня.
"Батьком" української есеїстики можна вважати Юрія Шевельова, а принаймні рівнятися на нього в наших оцінках зголошених книжок.

Ще інше, жанрове означення - чим не є есей:
Есей - це не публіцистична стаття, не журналістський нарис, не ескіз, не репортаж, не фельєтон і не наукова розвідка.

Ні пуха – лиш пера!